Уроки трудового навчання дають можливість мені ознайомити учнів з багатьма професіями, виховати інтерес до них. На мою думку, цінність уроків праці в профорієнтаційній роботі полягає в тому, що тут школярі не тільки одержують певні знання, але в процесі створення конкретних об'єктів праці, які мають корисну значимість, здобувають спеціальні вміння й навички, пробують свої сили в практичній діяльності, розвивають професійні інтереси й здібності. Перед кожним уроком я ставлю собі завдання організувати роботу на уроці, так, щоб виник стійкий інтерес до вибору професії
Для цього підбираю такі завдання та вироби, які відповідають нахилам та здібностям школярів і є їм цікаві, в такому разі процес засвоєння знань, формування вмінь та навичок відбувається ефективно та продуктивно .
Зрозуміло, що практично кожен школяр знає про існування таких розповсюджених професій, як токар, столяр, а також знає у деякій мірі специфіку діяльності робітників цієї професії. Але одне діло просто знати, а інше – самому виготовити виріб, який несе певну користь та ще й має привабливий зовнішній вигляд. Виникаючі у підлітка почуття радості, гордості від виконаної роботи, від того, що він зробив щось своїми руками потрібне собі або людям, ні з чим не порівняти.
У своїй роботі я використовую такі форми й методи діяльності, які забезпечують найбільшу активність і самостійність учнів в оволодінні знаннями й особливо трудовими вміннями. До них відносяться виконання проектів, лабораторних та практичних робіт, екскурсії на виробництво, що включають у себе самостійні спостереження, досліди, аналізи, розрахунки, рішення виробничих завдань, безпосередньо продуктивна праця.
Знайомлю школярів не тільки із професіями, але й з економікою, організацією, технікою й технологією виробництва, шляхами освоєння професій.
Запровадження методу проектів на уроках трудового навчання дає мені змогу орієнтувати учнів на більший спектр професій та спрямовувати їх на самостійну роботу та вибір професії. Під час складання проекту діти оцінюють свої здібності з тими, які, наприклад, необхідні інженеру, проектувальнику та виконавцю, спостерігаючи та аналізуючи досягнення школяра я можу судити про його нахили до цього виду роботи.
Важливо пояснити хлопцям, що їхнє прагнення стати директорами, інженерами, майстрами, лікарями правильне, але, наприклад, гарним інженером можна стати, попрацювавши спочатку токарем, слюсарем, фрезерувальником, випробувати себе, перевірити правильність своїх намірів, навчитися працювати й взаємодіяти з колективом.
На своїх уроках я маю можливість спостерігати за кожним учнем, бачити його відношення до виконуваної роботи, виявляти інтереси, здібності, найбільш здатних "токарів", "слюсарів","інженерів " й інших фахівців, що безсумнівно дуже важливо для здійснення профорієнтації школярів, та правильного вибору професії у майбутньому.
У процесі трудового навчання намагаюся логічно пов’язувати відомості про професійну діяльність з вивченням конкретних тем. Так, при вивченні електротехніки, вказую на значення електроенергії, способи її виробництва, передачі й використання, пояснюю, що відповідно до цього й професії даної галузі розділяються на три більші групи. До першої відносяться професії, пов'язані з виробництвом електротехнічного устаткування, електричних машин, апаратів, приладів (наладчик, електромонтер-обмотник, ізолювальник і т.д. ), друга – пов'язані з передачею електроенергії (електромонтер підстанцій, електромонтер по експлуатації мереж тощо ), до третьої – професії, пов'язані з використанням електроенергії (слюсар-електромонтажник, електромонтер-ремонтник і т.д. ).
Звертаю увагу учнів на перспективи розвитку цих груп професій, на зростаючі вимоги, пропоновані ними до людини, на необхідність міцних і систематичних знань по електротехніці, фізиці, хімії, математиці.
При вивченні тем по ручній і механічній обробці деревини знайомлю учнів із професіями деревообробної промисловості, при вивченні тем по обробці металів – із професіями машинобудування й металургії.
У підлітків 5 — 9 класів інтерес до професії, під впливом різних внутрішніх факторів, часто і швидко змінюється. Іноді вони невірно уявляють зміст праці і перспективи вдосконалення масових професій; неправильно оцінюють свої можливості; ігнорують психофізіологічні особливості, часто переоцінюють свої сили. У профорієнтаційній роботі з учнями цього віку слід приділяти велику увагу виявленню і розвитку у них стійкого інтересу до визначеного виду трудової діяльності, який відповідає їхнім нахилам та індивідуально-типологічним особливостям, стану здоров'я і психофізіологічним даним. Значну увагу треба приділяти також вихованню в учнів інтересу до тих професій, які потрібні в даний час своєму регіону, розкриваючи при цьому позитивні та негативні сторони професії.
Тому я у своїй практиці дуже часто застосовую такий метод профорієнтаційної роботи, як—екскурсії на промислові підприємства свого регіону.
Екскурсія, я вважаю, відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів , допомагає виявити практичну значимість знань, ознайомлює учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, та сприяє ширшому спектру дізнання у світі робітничих професій.
Під час планування занять з трудового навчання, намагаюся вказувати як навчальну, виховну, розвивальну, так і профорієнтаційну мету. В плані-конспекті заняття відображаю конкретний характер профорієнтаційного матеріалу, тісно пов'язаний з темою заняття та його змістом.
Чітко й коротко відображаю в плані заняття профорієнтаційний матеріал, вказуючи можливі методи і прийоми його реалізації.
Як керівник гуртка «Юний столяр» намагаюся показати вихованцям ті сторони творчості, які мають практичне значення для сучасної трудової діяльності, розвинути в них правильне розуміння значущості творчості у різних професіях, пробудити інтерес. Головне - захопити учнів перспективою практичного застосування отримуваних ними знань і вмінь. Саме усвідомлення практичного значення гуртка, його місця в трудовій творчій діяльності, розвиває інтерес до певного виду діяльності, а разом з ним і до професій, пов’язаних із творчістю. Виходячи з цього, під час навчання на заняттях гуртка ставлю собі за мету:
- знайомити вихованців з різними видами професій;
- вивчати їх схильності, здібності, професійні інтереси, створювати суспільно-значущі мотиви вибору професій;
- консультувати учнів з питань, пов’язаних із продовженням навчання та реалізації себе у творчій професії.
Профорієнтаційна робота в наш час дуже актуальна і вона є одним із
головних завдань сучасної загальноосвітньої школи, і не тільки школи, а й
інших навчальних закладів. Якщо профорієнтаційну роботу правильно
організувати, то результатом її буде – задоволення особистості обраною
професією та велика користь суспільству в цілому.
На це і спрямована моя робота на уроках трудового навчання і вона має певні здобутки. Так , все більше випускників нашої школи, обирають шлях робітничої професії. Зокрема вступають до ВПУ- 4 міста Конотоп де отримують професію столяр, ПТУ 20 газозварювальник, КПАЛ 33 електромонтери, водії та інші.
Отже, підводячи підсумки можна зробити єдиний висновок – профорієнтаційна робота в школі, а саме на уроках трудового навчання –
це дуже важливий етап для майбутніх «працівників», атже людина розвивається духовно й фізично лише в праці. Бо без праці вона деградує.
Будь-які спроби уникнути продуктивної праці зумовлюють негаразди для особистості і суспільства. Праця і є головним джерелом фізичного та
соціально-психічного розвитку особистості. Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей.
це дуже важливий етап для майбутніх «працівників», атже людина розвивається духовно й фізично лише в праці. Бо без праці вона деградує.
Будь-які спроби уникнути продуктивної праці зумовлюють негаразди для особистості і суспільства. Праця і є головним джерелом фізичного та
соціально-психічного розвитку особистості. Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей.